Рішення ХХХIV сесії Шосткинської міської ради VІ скликання "Про встановлення місцевих податків і зборів" від 14.07.2015 року

Завантажити    Рішення  ХХХIV сесії VІ скликання Шосткинської міської ради "Про встановлення місцевих  податків і зборів" від 14.07.2015 року.

ШОСТКИНСЬКА  МІСЬКА  РАДА ХХХIV    СЕСІЯ VІ СКЛИКАННЯ РІШЕННЯ 

 м. Шостка

 від  14.07.2015

Про встановлення місцевих

податків і зборів

         Керуючись Конституцією України, статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Бюджетним кодексом України, ,статтею 34 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», Податковим кодексом України,  у зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи » та для забезпечення надходжень до місцевого  бюджету міська рада

ВИРІШИЛА:

1. Встановити на території міста Шостка :

1.1.         Податок на майно, у тому числі:

1.1.1. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

1.1.2. Плата за землю.

1.1.3. Транспортний податок.

1.2.    Єдиний податок.

1.3.    Туристичний збір.

1.4.    Збір за місця для паркування транспортних засобів.

2.       Затвердити:

2.1.    Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в місті Шостка, згідно з додатком 1 до цього рішення.

2.2. Положення встановлення плати за землю на території міста Шостка, згідно з додатком 2 до цього рішення.

2.3. Положення про встановлення транспортного податку в місті Шостка, згідно з додатком 3 до цього рішення.

2.4. Положення про єдиний податок в місті Шостка, згідно з додатком 4 до цього рішення.

2.5.Положення про туристичний збір на території міста Шостка, згідно з додатком 5 до цього рішення.

2.6.  Положення про збір за місця для паркування транспортних засобів на території міста Шостка, згідно з додатком 6 до цього рішення.

3.    Нараховані суми місцевих податків платниками у повному обсязі перераховуються до місцевого бюджету міста Шостка та зараховуються відповідно до норм Бюджетного кодексу України.

4.    Це рішення набирає чинності з 01.01.2016.

5.   Вважати такими, що втратили чинність з 1 січня 2016 року рішення міської ради:

«Про встановлення розміру фіксованого податку та місцевих податків і зборів» від 25.03.2011 ІV сесії VІ скликання

«Про встановлення збору  за місця для паркування транспортних засобів» від 30.01.2015 ХХХ сесії VІ скликання

«Про встановлення плати за землю на території м. Шостка» від 30.01.2015 ХХХ сесії VІ скликання

« Про встановлення транспортного податку» від 30.01.2015 ХХХ сесії VІ скликання

« Про встановлення туристичного збору в м. Шостка та про втрату чинності рішення Шосткинської міської ради» від 30.01.2015 ХХХ сесії VІ скликання

«Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в м. Шостка» від 30.01.2015 ХХХ сесії VІ скликання

6. Фінансовому управлінню оприлюднити дане рішення в зазначений законодавством термін.

7.  Контроль за виконанням цього рішення покласти на  Постійну депутатську комісію з питань планування, бюджету, фінансів та  економічної діяльності; Шосткинську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області .

Міський голова                                                                               М.П.Нога 

 Додаток 1

до рішення ХХХIV сесії  VI скликання

від  14.07.2015

Положення про податок на нерухоме майно,

відмінне від земельної ділянки в м. Шостка

Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в місті Шостка (далі – Положення) розроблено відповідно до Податкового кодексу України.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки - це місцевий податок, що сплачується платниками за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх частки, і зараховується до місцевого бюджету.

1. Платники податку

1.1. Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

1.2. Визначення платників податку в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

2. Об'єкт оподаткування

2.1. Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

2.1.1. Об’єкти житлової нерухомості - будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки.

2.1.1.1. Будівлі, віднесені до житлового фонду поділяються на такі типи:

а) житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу - житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;

б) прибудова до житлового будинку - частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;

в) квартира - ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;

г) котедж - одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;

ґ) кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах - ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів.

2.1.1.2. Садовий будинок – будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків;

2.1.1.3. Дачний будинок – житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку.

2.1.2. Об'єкти нежитлової нерухомості – будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють:

а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;

б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;

в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;

ґ) будівлі промислові та склади;

д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);

е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;

є) інші будівлі.

2.2.Не є об'єктом оподаткування:

а) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);

б) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;

в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

г) гуртожитки;

ґ) житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням міської ради;

д) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;

е) об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;

є) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;

ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;

з) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств.

и) об’єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об’єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність.

3. База оподаткування

3.1. Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

3.2. База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

3.3. База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

 4. Пільги із сплати податку

4.1. База оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 65 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості -                  на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

5. Ставки податку

5.1. Встановити ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об'єктів житлової нерухомості у таких розмірах :

5.1.1. Для юридичних осіб - 2 відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1кв.метр

бази оподаткування.

5.1.2.  Для фізичних осіб - 0,25 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1кв.метр

бази оподаткування.

5.2. Ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об'єктів нежитлової нерухомості за 1 кв. метр бази оподаткування для фізичних та юридичних осіб встановлюється - 0,25 відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, крім ставки на господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо, яка встановлюється –  0 відсотків.

6. Податковий період

6.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює  календарному року.

7. Порядок обчислення суми податку

7.1. Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 4.1 пункту 4 цього положення та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 4.1 пункту 4 цього положення та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до підпункту «в» підпункту 4.1 пункту 4 цього положення та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів 2 і 3 цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.

Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

7.2. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 7.1 пункту 7 цього положення, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.

7.3.  Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

1) об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

2) розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

3) права на користування пільгою із сплати податку;

4) розміру ставки податку;

5) нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

 7.4. Органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов’язані щоквартально у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем розташування такого об’єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

7.5. Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

8. Порядок обчислення сум податку в разі зміни власника об'єкта оподаткування податком

8.1. У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому виникло право власності.

8.2. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності. 

9. Порядок сплати податку

9.1.Податок сплачується за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування і зараховується 100 % до місцевого бюджету м. Шостка згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

10. Строки сплати податку

10.1. Податкове зобов’язання за звітний рік з податку сплачується:

а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

11. Контроль

11.1. Контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території міста Шостка здійснюється контролюючим органом .

12. Відповідальність

12.1. Відповідальність за повноту та правильність справляння, своєчасність сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до місцевого бюджету м. Шостка покладається на платників податку відповідно до Податкового кодексу України .

Додаток 2

до рішення ХХХIV сесії  VI скликання

від  14.07.2015

Положення про встановлення плати за землю на

території міста Шостка

Положення про встановлення плати за землю на території міста Шостка (далі – Положення) розроблено відповідно до Податкового кодексу України.

Плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

1. Платники земельного податку

1.1. Платниками земельного податку є:

1.1.1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

1.1.2. землекористувачі.

2. Об'єкти оподаткування

 2.1. Об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності, користуванні.

3. База оподаткування

3.1. Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації.

4. Ставки земельного податку за земельні ділянки

4.1. Ставка податку за земельні ділянки встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

4.2. Податок за земельні ділянки, що відносяться до земель сільськогосподарського призначення встановлюється у відсотках від їх нормативної грошової оцінки у таких розмірах: для ріллі, сіножатей та пасовищ – 0,1; для багаторічних насаджень – 0,03.  

4.3. Податок за земельні ділянки, зайняті житловим фондом, автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, які використовуються без отримання прибутку, гаражно-будівельними, дачно-будівельними та садівницькими товариствами, індивідуальними гаражами, садовими і дачними будинками фізичних осіб, а також за земельні ділянки, надані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами справляється у розмірі 3 відсотків від суми земельного податку, обчисленого відповідно до п.4.1. цього Положення.

4.4. Податок за земельні ділянки, що відносяться до земель заповідників, у тому числі історико-культурні, національні природні парки, заказники (крім мисливських), парки державної та комунальної власності, регіональні ландшафтні парки, ботанічні сади, дендрологічні і зоологічні парки, пам'ятки природи, заповідні урочища та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва справляється у розмірі 3 відсотків від суми земельного податку, обчисленого відповідно до п.4.1. цього Положення;

4.5. Податок за земельні ділянки, що відносяться до земель дослідних господарств науково-дослідних установ і навчальних закладів сільськогосподарського профілю та професійно-технічних училищ справляється у розмірі 3 відсотків від суми земельного податку, обчисленого відповідно до п.4.1. цього Положення;

4.6. Податок за земельні ділянки, що відносяться до земель органів державної влади та органів місцевого самоврядування, органів прокуратури, заклади, установи та організації, спеціалізовані санаторії України для реабілітації, лікування та оздоровлення хворих, військові формування, утворені відповідно до законів України, Збройні Сили України та Державна прикордонна служба України, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів справляється у розмірі 3 відсотків від суми земельного податку, обчисленого відповідно до п.4.1. цього Положення;

4.7. Податок за земельні ділянки, що відносяться до земель дитячих санаторно-курортних та оздоровчих закладах України незалежно від їх підпорядкованості, у тому числі дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій справляється у розмірі 3 відсотків від суми земельного податку, обчисленого відповідно до п.4.1. цього Положення;

4.8. Податок за земельні ділянки, що відносяться до земель благодійних організацій, створені відповідно до закону, діяльність яких не передбачає одержання прибутків справляється у розмірі 3 відсотків від суми земельного податку, обчисленого відповідно до п.4.1. цього Положення;

4.9. Податок за земельні ділянки, що відносяться до земель дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форм власності і джерел фінансування, закладів культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів справляється у розмірі 3 відсотків від суми земельного податку, обчисленого відповідно до п.4.1. цього Положення;

4.10. Податок за земельні ділянки, що відносяться до земель підприємств, установ, організацій, громадських організації фізкультурно-спортивної спрямованості справляється у розмірі 3 відсотків від суми земельного податку, обчисленого відповідно до п.4.1. цього Положення.

4.11. Податок за земельні ділянки на територіях та об'єктах історико-культурного призначення, використання яких не пов'язано з функціональним призначенням цих територій та об'єктів, справляється у розмірі, обчисленого відповідно до пункту 4.1. цього Положення із застосуванням таких коефіцієнтів:

4.11.1. міжнародного значення - 7,5;

4.11.2. загальнодержавного значення - 3,75;

4.11.3. місцевого значення - 1,5.

4.12. Податок за земельні ділянки, що відносяться до земель залізничного транспорту (крім земельних ділянок, на яких знаходяться окремо розташовані культурно-побутові будівлі та інші споруди і які оподатковуються на загальних підставах), надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, а також за водойми, надані для виробництва рибної продукції, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до п.4.1. цього Положення.

4.13. Податок за земельні ділянки, надані для розміщення об’єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, справляються у розмірі 25 відсотків обчисленого відповідно до п.4.1. цього Положення.

4.14. Податок за земельні ділянки на територіях та об'єктах природоохоронного, оздоровчого та рекреаційного призначення, використання яких не пов'язано з функціональним призначенням цих територій та об'єктів, справляється у п'ятикратному розмірі податку, обчисленого відповідно до п.4.1. цього Положення.

4.15. У разі надання в оренду земельних ділянок, окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами,  іншим суб'єктам, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється відповідно до п.4.1. цього Положення від нормативної грошової оцінки, визначеної з урахуванням застосування відповідного коефіцієнта функціонального використання цих площ залежно від виду економічної діяльності орендаря.

5. Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних та юридичних осіб

5.1. Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб встановлюються відповідно до статті 281 Податкового кодексу України.

5.2. Пільги щодо сплати земельного податку для юридичних осіб встановлюються відповідно до статті 282 Податкового кодексу України.

6. Земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню

6.1. Не сплачується земельний податок за земельні ділянки визначені статтею 283 Податкового кодексу України.

7. Податковий період

7.1. Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

7.2.Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

8. Особливості оподаткування платою за землю

8.1. Особливості оподаткування платою за землю встановлюються статтею 284 Податкового кодексу України.

8.2. Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право.

8.3. Якщо платники податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

Ця норма не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування.

9. Порядок обчислення та строк сплати плати за землю

9.1. Порядок обчислення та строк сплати плати за землювизначені статтями 286-287 Податкового кодексу України.

10. Порядок зарахування плати за землю

10.1. Плата за землю зараховується до місцевого бюджету міста Шостка у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

11. Орендна плата

11.1. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.

Відділ комунальної власності Шосткинської міської ради повинен надавати Шосткинській об’єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області:

перелік орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік - до 1 лютого;

інформацію про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання - до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

11.2. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

11.3. Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

11.4. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

11.5. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

11.5.1. не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки;

11.5.2. не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

11.6. Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.

11.7. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до місцевого бюджету міста Шостка застосовується відповідно до вимог статей 285-287 Податкового кодексу України.

11.8 В окремих випадках розмір орендної плати та ставки податку можуть бути змінені на пленарному засіданні сесії міської ради.

11.9 Індексація нормативної грошової оцінки земель проводиться відповідно до положень статті 289 Податкового кодексу України зі змінами і доповненнями.

12. Контроль

12.1. Контроль за правильністю та своєчасністю сплати плати за землю здійснюється контролюючим органом .

13. Відповідальність

13.1. Відповідальність за повноту та правильність справляння, своєчасність сплати плати за землю до місцевого бюджету покладається на платників відповідно до Податкового кодексу України.

Додаток 3

до рішення ХХХIV сесії  VI скликання

від  14.07.2015

Положення про встановлення транспортного податку

в місті Шостка

Положення про встановлення транспортного податку в місті Шостка (далі - Положення) розроблено відповідно до Податкового кодексу України та є обов’язковим до виконання .

Транспортний податок - це місцевий податок, що сплачується власниками легкових автомобілів і зараховується до місцевого бюджету.

1. Платники податку

1.1.  Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.2 цього положення є об’єктами оподаткування.

2. Об’єкт оподаткування

2.1. Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, які  використовувався до 5 років і мають об’єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

3. База оподаткування

3.1. Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування.

4. Ставка податку

4.1. Встановити ставку транспортного податку з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування.

5. Податковий період

5.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

6. Порядок обчислення суми податку

6.1. Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

6.2. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об’єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

6.3. Органи внутрішніх справ зобов’язані до 1 квітня 
2015 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об’єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку податку.

З 1 квітня 2015 року органи внутрішніх справ зобов’язані щомісячно, у 10-денний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем реєстрації об’єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.

Форма подачі інформації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики.

6.4. Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою - платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

6.5. У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт.

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

6.6. За об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

7.  Порядок сплати податку

7.1. Податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до місцевого бюджету м. Шостка згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

8.   Строки сплати податку

8.1. Транспортний податок сплачується :

а) фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення - рішення;

б) юридичними особами авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

9. Контроль

9.1.    Контроль за правильністю та своєчасністю сплати транспортного податку до місцевого бюджету  міста Шостка здійснюється контролюючим органом.

10. Відповідальність 

10.1. Відповідальність за повноту та правильність справляння, своєчасність сплати транспортного податку до місцевого бюджету м. Шостка покладається на платників податку відповідно до Податкового кодексу України.

                                                                Додаток 4

до рішення ХХХIV сесії  VI скликання

від  14.07.2015

Положення  про єдиний податок в місті Шостка

1. 1.                Загальні положення

1.1. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України зі змінами і доповненнями, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

1.2. Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає встановленим вимогам та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України зі змінами і доповненнями.

1. 2.                 Платники податку

2.1. Суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

2.1.1. перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300 000 гривень;

2.1.2. друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

- обсяг доходу не перевищує 1 500 000 гривень.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 класифікатора видів економічної діяльності ДК 009:2005 – далі КВЕД), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння,дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи;

2.1.3. третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20 000 000 гривень;

2.1.4. четверта група - сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського виробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків;

2.1.5. При розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку – фізичною особою, не враховуються наймані працівники, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю і пологами та у відпустці з догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку.

При розрахунку середньооблікової кількості працівників застосовується визначення, встановлене Податковим кодексом України зі змінами і доповненнями.

2.1.6. Сільськогосподарські товаровиробники враховують підпункти  291.4.1.-291.4.7.  статті 291 Податкового кодексу України зі змінами і доповненнями.

2.2. Не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання, визначені пунктами 291.5-291.5¹ статті 291 Податкового кодексу України зі змінами і доповненнями.

2.3. Платники єдиного податку першої-третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

2.4. Для цілей цього Положення під побутовими послугами населенню, які надаються першою та другою групами платників єдиного податку, розуміються види послуг, визначені пунктом 291.7 статті 291 Податкового кодексу України зі змінами і доповненнями.

3. Порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку першої - третьої груп встановлено статтею 292 Податкового кодексу України зі змінами і доповненнями.

4. Об’єкт та базу оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи визначено статтею 292¹ Податкового кодексу України зі змінами і доповненнями.

5. Ставки та порядок обчислення податку

5.1. Ставки єдиного податку для платників першої-другої груп встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі – мінімальна заробітна плата), та третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки), з розрахунку на календарний місяць.

5.2. Встановити на території міста Шостка :

-  для платників єдиного податку першої групи ставки , згідно з додатком 1 а доданого Положення;

-  для платників єдиного податку другої групи ставки,  згідно з додатком 1 б до даного Положення.

5.3  Для  платників єдиного податку третьої та четвертої груп, визначених в підпункті 2.1.3, 2.1.4 пункту 2 цього Положення,  встановлюється відсоткові ставки відповідно статті 293  Податкового кодексу України зі змінами і доповненнями.

5.4. Ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої-третьої групи (фізичні особи-підприємці) у розмірі 15 відсотків:

1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного в підпунктах 2.1.1- 2.1.3 пункту 2 цього Положення;

2) до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи;

3) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у главі 1 розділу ХІV Податкового кодексу України зі змінами і доповненнями;

4) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування;

5) до доходу, отриманого платниками першої або другої групи від впровадження діяльності яка не передбачена у підпунктах 2.1.1 або 2.1.2 пункту 2 цього Положення.

5.5. У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності.

5.6. У разі здійснення платниками єдиного податку першої та другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної або міської ради застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений пунктом 5 цього Положення для відповідної групи таких платників єдиного податку.

5.7. Єдиний податок дляплатників першої та другої груп обчислюється шляхом множення встановленої ставки податку на розмір мінімальної заробітної плати, визначеної чинним законодавством на 1 січня податкового (звітного) року.

Єдиний податок для третьої групи платників обчислюється шляхом множення ставки податку на обсяг отриманого доходу за відповідний звітний період.

6. Податковий (звітний) період

6.1. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

6.2. Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

Попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників - період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року.

Податковий (звітний) період для сільськогосподарських товаровиробників, що ліквідуються, - період з початку року до їх фактичного припинення.

6.3. Для суб’єктів господарювання, які перейшли на сплату єдиного податку із сплати інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України зі змінами і доповненнями, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, що настає за наступним податковим (звітним) кварталом, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду.

6.4. Для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб - підприємців, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку.

Для зареєстрованих в установленому законом порядку суб’єктів господарювання (новостворених), які протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, в якому відбулася державна реєстрація.

6.5. Для суб’єктів господарювання, які утворюються в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, що має непогашені податкові зобов’язання чи податковий борг, які виникли до такої реорганізації, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому погашено такі податкові зобов’язання чи податковий борг і подано заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування.

6.6. У разі державної реєстрації припинення юридичних осіб та державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності.

6.7. У разі зміни податкової адреси платника єдиного податку останнім    податковим (звітним) періодом за такою адресою вважається період, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо зміни податкової адреси.

7. Порядок нарахування та строки сплати податку

7.1. Платники єдиного податку першої та другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

7.2. Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої та другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

7.3. Платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом десяти календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

7.4. Сплата єдиного податку першої-третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси.

7.5. Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

7.6. Суми єдиного податку, сплачені відповідно до абзацу другого підпункту 7.1 та підпункту 7.5 пункту 7 цього Положення, підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку.

Помилково та/або надміру сплачені суми єдиного податку підлягають поверненню платнику в порядку, встановленому Податковим кодексом України зі змінами і доповненнями.

7.7. Єдиний податок, нарахований за перевищення обсягу доходу, сплачується протягом 10 (десяти) календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

7.8. У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому до контролюючого органу подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності або анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

У разі анулювання реєстрації платника єдиного податку за рішенням контролюючого органу податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому проведено анулювання реєстрації.

7.9. Платники єдиного податку четвертої групи обчислюють та сплачують єдиний податок відповідно до пункту 295.9 статті 295 Податкового кодексу України зі змінами і доповненнями.

8. Ведення обліку і складення звітності платниками єдиного податку

8.1. Платники єдиного податку першої-третьої груп ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1 – 296.1.3 статті 296 Податкового кодексу України зі змінами і доповненнями.

8.2. Платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені підпунктом 7.1 пункту 7 цього Положення.

Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у підпункті 2.1 пункту 2 цього Положення, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої групи.

8.3. Платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

8.4. Податкова декларація подається до контролюючого органу за місцем податкової адреси.

8.5. Отримані протягом податкового (звітного) періоду доходи, що перевищують обсяги доходів, встановлених підпунктом 2.1 пункту 2 цього Положення, відображаються платниками єдиного податку в податковій декларації з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 296.5.1 – 296.5.5 статті 296 Податкового кодексу України зі змінами і доповненнями.

8.6. Сума перевищення обсягу доходу відображається у податковій декларації за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення.

При цьому отримана сума перевищення доходу, встановленого для платників єдиного податку першої і другої груп, не включається до обсягу доходу, з якого сплачується наступна обрана ставка такими платниками єдиного податку.

8.7. Податкова декларація складається наростаючим підсумком з урахуванням норм пунктів 296.5 і 296.6 статті 296 Податкового кодексу України зі змінами і доповненнями. Уточнююча податкова декларація подається у порядку, встановленому Податковим кодексом України зі змінами і доповненнями.

8.8. Платники єдиного податку для отримання довідки про доходи мають право подати до контролюючого органу податкову декларацію за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, що не звільняє такого платника податку від обов’язку подання податкової декларації у строк, встановлений для квартального (річного) податкового (звітного) періоду.

Така податкова декларація складається з урахуванням норм пунктів 296.5 і 296.6 статті 296 Податкового кодексу України зі змінами і доповненнями та не є підставою для нарахування та/або сплати податкового зобов’язання.

8.9. Форми податкових декларацій платника єдиного податку, визначених підпунктами 8.2 і 8.3 пункту 8 цього Положення, затверджуються в порядку, встановленому статтею 46 Податкового кодексу України зі змінами і доповненнями.

8.10. Платники єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій.

9.  Всі інші норми щодо застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності визначені статтями 297-299 Податкового кодексу України зі змінами і доповненнями.

10. Платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до Податкового Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також своєчасність подання податкових декларацій.

11. Контроль за повнотою справляння, правильністю і своєчасністю перерахування єдиного податку до місцевого бюджету міста Шостка здійснюється контролюючим органом.

Додаток № 1а

 до Положення

про єдиний податок

в місті Шостка

Ставки єдиного податку    для платників першої групи

Додаток № 1б

 до Положення

про єдиний податок

в місті Шостка

Ставки єдиного податку

для платників другої групи

Додаток 5

до рішення ХХХIV сесії  VI скликання

від  14.07.2015

Положення про туристичний збір на території міста Шостка

1. Загальні положення

1.1. Це  Положення про туристичний збір на території міста Шостка (далі – Положення) визначає порядок справляння туристичного збору на території міста та затверджено відповідно до Податкового кодексу України.

1.2. Туристичний збір – це місцевий збір, кошти від якого зараховуються до місцевого бюджету міста Шостка.

2. Платники збору

2.1. Платниками туристичного збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію міста Шостка та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов’язанням залишити місце перебування у зазначений строк.

2.2. Платниками збору не можуть бути особи, які:

а) постійно проживають, у тому числі на умовах договорів найму, у місті Шостка;

б) особи, які прибули у відрядження;

в) інваліди, діти-інваліди та особи, що супроводжують інвалідів I групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого);

г) ветерани війни;

г’) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

д) особи, які прибули за путівками (курсівками) на лікування, оздоровлення, реабілітацію до лікувально-профілактичних, фізкультурно-оздоровчих та санаторно-курортних закладів, що мають ліцензію на медичну практику та акредитацію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я;

е) діти віком до 18 років;

є) дитячі лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі та санаторно-курортні заклади;

2.3. Облік осіб, визначених підпунктом 2.2 пункту 2 цього Положення, ведеться податковими агентами туристичного збору окремо за кожною категорією.

3. Ставка збору

3.1. Ставка туристичного збору встановлюється у розмірі 1 відсотка до бази справляння збору, визначеної пунктом 4 цього Положення.

4. База справляння збору

4.1. Базою справляння туристичного збору є вартість усього періоду проживання (ночівлі) в місцях, визначених пунктом 5 цього Положення, за вирахуванням податку на додану вартість.

4.2. До вартості проживання не включаються витрати на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), телефонні рахунки, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, витрати на усний та письмовий переклади, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду.

5. Податкові агенти

5.1. Податковими агентами туристичного збору є:

а) адміністрації готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та інші заклади готельного типу, санаторно-курортні заклади;

б) квартирно-посередницькі організації, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договорами найму;

в) юридичні особи або фізичні особи – підприємці, які уповноважуються міською радою справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.

6. Особливості справляння збору

6.1. Податкові агенти справляють збір під час надання послуг, пов’язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею), і зазначають суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання.

7. Строк та порядок сплати збору

7.1. Сума туристичного збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного(податкового) періоду строк, за місцезнаходженням податкових агентів. 

7.2. Податковий агент, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що надає послуги з тимчасового проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації такого податкового агента зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ як податкового агента туристичного збору в органі державної податкової служби за місцезнаходженням підрозділу.

7.3. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

8. Строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату збору

8.1.  Податкові агенти подають до контролюючого органу декларацію за звітний (податковий) квартал у строк, визначений пунктом 49.18.2 Податкового кодексу України.

9. Відповідальність

9.1.  Податкові агенти та їх посадові особи несуть відповідальність у разі здійснення порушень, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за яким покладено на контролюючі органи, відповідно до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України.

10. Контроль

10.1. Контроль за дотриманням вимог податкового законодавства у частині справляння туристичного збору здійснюється контролюючим органом.

Додаток 6

до рішення ХХХIV сесії  VI скликання

від  14.07.2015

Положення про збір за місця для паркування транспортних засобів на

території міста Шостка

 1. Платники збору:

1.1. Платниками збору є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи – підприємці, які згідно з рішенням міської ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.

1.2. Перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, в якому зазначаються їх місцезнаходження, загальна площа, технічне облаштування, кількість місць для паркування транспортних засобів, затверджується рішенням міської ради про встановлення збору. Рішення разом з переліком осіб, які уповноважені організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів, надається виконавчим органом міської ради контролюючому органу в порядку встановленому розділом І Податкового кодексу України.

 2. Об’єкт і база оподаткування збором:

 2.1. Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, яка згідно рішенням міської ради спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів згідно пункту  268¹.2.1. статті 268¹ Податкового кодексу України зі змінами.

 2.2. Базою оподаткування є площа земельної ділянки, відведена для паркування згідно пункту. 268¹.2.2. статті 268¹ Податкового кодексу України зі змінами.

3. Ставки збору:

3.1. Ставки встановлюються за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі 0,03 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного ) року.

4. Порядок обчислення та строки сплати збору:

4.1. Сума збору за місця для паркування транспортних засобів, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.

4.2. Платник збору, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що провадить діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на земельній ділянці не за місцем реєстрації такого платника збору, зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ як платника збору у контролюючому органі за місцезнаходженням земельної ділянки.

4.3. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

5. Контроль

5.1.    Контроль за правильністю та своєчасністю  сплати збору за місця для паркування транспортних засобів здійснюється контролюючим органом.

6. Відповідальність 

6.1. Відповідальність за повноту та правильність справляння, своєчасність сплати збору за місця для паркування транспортних засобів до місцевого бюджету міста Шостка покладається на платників податку відповідно до Податкового кодексу України.

Секретар міської ради                                                                    О. Г. Пікульов

14.07.15